Поступово перевірки на поліграфі (детекторі брехні) стають все більш затребуваними, а їх застосування відбувається в самих різних сферах життєдіяльності людини і суспільства. На детекторі брехні перевіряють подружню вірність, з його допомогою відновлюють добре ім'я і наймають новий персонал, перевіряють діючий штат компаній, виробляють службові розслідування, і навіть використовують в якості одного з доказів у суді. З огляду на частоту використання поліграфологічних перевірок, закономірно виникають такі питання, як законно застосування детектора брехні, як проходить дослідження, чи достовірні отримані результати і чи є вони доказом провини?

Згідно з чинним в нашій країні законодавством, тестування на поліграфі є абсолютно законною процедурою, яка, однак, має відбуватись виключно добровільно, за згодою тестованого. Ці норми закріплені в таких документах:

• Конституція України - статті 28 і 32 (про добровільну згоду на дослідження різного характеру і про конфіденційність особистої інформації фізичної особи),
• Наказ Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998, Наказ № 1350/5 Мін'юсту України від 27.07.2015, що доповнює і розширює
• Наказ № 53/5, Постанова Кабінету міністрів України № 449 від 11.05.2017 і так далі.

Чи є детектор брехні доказом провини

Перед дослідженням тестований повинен дати письмову згоду на проходження психофізіологічної експертизи (перевірки на детекторі брехні).

Крім того, вказане вище рішення дозволяє використовувати перевірку на поліграфі як джерело доказів для суду. Так як обов'язкових підстав для призначення експертизи із застосуванням детектора брехні закон не визначив, то ця процедура може проводитися як за призначенням суду, так і за клопотанням однієї зі сторін процесу (сторони захисту або сторони обвинувачення).

Однак значення і силу доказу провини / невинності підсумковий висновок поліграфолога набуває тільки при проведенні судової експертизи і подальших перевірок цієї експертизи на відповідність усім вимогам.

Поліграф як доказ

Згідно з чинним Кримінально-процесуальним кодексом України, експертиза свідомо є тільки джерелом доказів, а не самим доказом. Стаття 84 цього Кодексу говорить, що доказами є будь-які фактичні дані, отримані згідно з установленим порядком, і на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність значущих для кримінального провадження і підлягають доказуванню обставин.

Щоб перевірка на детекторі брехні знайшла силу доказу провини (або невинності) людини, вона повинна бути перевірена на предмет узгодженості з іншими матеріалами судового провадження, а також на предмет її повноти і допустимості.

Після цього висновок фахівця-поліграфолога може розглядатися судом як доказ по конкретній справі. При цьому, на підставі тільки детектора брехні вина людини встановлена ​​бути не може. Результати дослідження на поліграфі стають доказом провини тільки в комплексі з іншими доказами, які підтверджують вину дослідженого особи. І то, суд може прийняти їх до уваги, а може і не прийняти (подібні випадки у судовій практиці теж відомі).

А ось відмова проходити детектор брехні (закон надає таку можливість) може викликати закономірні сумніви і спровокувати новий виток розглядів. Тому, якщо людині нічого приховувати, варто пройти поліграф і довести свою невинність.